Люблю листи на мейл про ваші любовні історії) Він - гарячий турецький/курдський парубок, і ви - яскрава і темпераментна українка) як бальзам на душу. а ще часом я думаю, шо можу собі присвоїти званіє почотного перекладача любовних листів От напише шось турецький коханий нашій дівчині турецькою - бо так серце чуствує - а я перекладаю.
Дам трошка любовної теми, а шо? всеодно нада.
І якщо вам потрібна допомога (безкоштовна і безкорисна) з турецькою лексикою - пишіть adacutruna@gmail.com,
P.S. - Прошу пам"ятать, шо те як бачите, так і читаєте. бех замислуватих всяких штук
Любі-шановні.
Може у когось ще немає цієї книжечки для читання-перекладу і лексики турецької мови, то просю пана - скачуйте наздоровлє.
Особисто мені матеріал подобається, часом використовую на уроках, дякую аворові - Аллі Кельменчук - скачати тут
Мейл для питань adacutruna@gmail.com
Блог про життя українки в Туреччині тут
Всім нам часом нажаль треба вітатися до людей. А потім же з радістю і прощатися. І саме тому пост присвячений цій соціальній місії :)
Давайте з загального почнем. В турецькій мові може ви вже навіть знаєте що Merhaba то "привіт", пам"ятаймо, що часто турки 'H' у слові не вимовляють, а тому "мераба" наголос на останньому складочку :)
Günaydın - турецькою доброго ранку.
І далі, по логіці, я мала б написати "доброго дня", "доброго вечора" і т.д., але не зроблю цього) І зовсім я не запара. Просто в Туреччині зазвичай оце "доброго дня", "доброго вечора", "доброї ночі" говорять уже на прощання. І колись навіть, по незнанію, прийшовши додому де сиділи гості я всім головсно сказала "İyi akşamlar', Хем мене штурхонув під бік, мовлялв, не випроводжай людей. Але то таке.
До речі, у установах, на ринку, в магазині ви вільні говорити завєтне "доброго дня" навіть при вітанні, бо ж ви всеодно скоро підете))
Отже:
İyi günler - Доброго дня
İyi akşamlar - Доброго вечора
İyi geceler - Доброї ночі
Звичайно, турки часто вітаються Selam - привіт, досить неформальне і поширене вітання в усіх мусульманських країнах.
Далі про приємне)) Що казати уже тоді, коли гості уходять ("Та куди ж ви гості, слава Богу, йдете?"(с))
Ну ви вже знаєте що İyi günler і т.д. можете використати для прощання.
А ще
Görüşürüz /гьо-рю-шю-рюз/ - побачимося
Güle güle - пака-пака
Hoşça kal - "счастливо оставаться" - прям так і перекладається
При прощанні часто-густо кажуть таку коронну фразу:
Kendi iyi bak - "дивися за собою", себто бережися типу.
повернемося до віиань, себто до менту, коли ви привіьалися і треба шось говорити далі.
Наприклад:
Nasılsın - як справи?
Ne haber - які новини?
Nasıl gidiyor - як ведеться?
і відповідь
- İyiyim, sen nasılsın? - добре а ти як?
Перегляньте вимову на відео, там аж сам Хем мені снізойшов допомогти))
Про питальні частки mi тут Блог про життя в Туреччині тут
"Говорять по два рази ото як здрасті" - казала одна моя колєжанка з Хмельницького, шо нас з нею звало працювати разом аж два місяці. Турецька в Таї була на рівні початківця, та вона має такі мучині вуха, шо сходу ловила нові слова а потім їх мені повторювала по триста разів причом фонетично тютєлька в тютєльку точно.
І "два рази" це про таке явище в турецькій як редуплікація, по-людському: повторення якоїсь частини слова для утворення ще дного слова, схожого, при цьому ефект сказаного дуууже посилюється. Перейдомо до прикладів (найцікавіше ж)
Моя улюблене: bembeyaz - типу білий-білий, сніжно-білий. Beyaz - білий собі колір, обичний, живе і нікого не трогає. А тут приліз префікс BEM і з просто білого він став білосніжний. Найцікавіше в тому, що для редуплікації префікс BEM не обов"язковий. БО! для того, шоб з обичного синього стати синім-синім во шо треба:
Mavi - masmavi :)
Parça (частинка) - Paramparça - Вдрузки (розбити шось, ну так по-турецькому драматично можна розбити чиєсь гаряче серце парампарча))
А ще слова можуть просто повторюватися двічі, для того шоб дійшло краще посилити ефект сказаного.
Baka-baka (від слова bakmak - дивитися) - дивлячись прямо в очі, або ж вилупившись. Наприклад: Baka baka bana yalan söylüyorsun - Вилупившись прямо в очі, мені брешеш (ну може турецькою воно не так гарно звучить, як українською. але шо падєлать))
Pırıl pırıl (від слова Pırıl - блискучий, чистий) - такий чистий-чистий, аж за край
І моя улюблена група - коли слова повторюються але, так би мовити, з легким приколом, наприклад:
Трошки лексики нам не завадить, пра? Давайте сьогодні про меблі і причандалики у домі.
Televizyon – біля
телевізора проходять майже усі вечори у великої частини класичних турецьких
сімей. Серіали і шоу. Тут навіть у
інтелектульних вікторинах є питання про події в серіалах.
Kitaplık – але,
дякувати всім святим, є багато сімей як вечорами тусуються біля книжкових
полиць J
Sehpa – це
такі невеличкі столики, по типу наших так званих журнальних. Але є такі інші
сехпи спеціальні для подачі чаю гостям (на відео буде видно).
Masa – стіл
Mutfak masası – кухонний стіл (утворення яке просте бачите? Означувальне слово Mutfakє плюс приєднали закінчення до
основи слова і вуаля))
Çekyat – так
називають той вид диванів, які мають здатність розкладатися. Ми їх ше
«бабочками» звемо – ото вони.
Koltuk – а так
називають усі інші типи диванів і м¢які крісла. Є особливість одна, яка
дозволяє зрозуміти про яеий колтук говорять. Tekli koltuk - одномісне крісло (tek – єдиний),
İkili koltuk – двомісний
колтук, тобто диван на дві попи, грубо кажучи (İki – числівник два), üçlü koltuk – трьохмісний диван (üç – три). І те, що ми називаємо «м¢яким куточком», турки звуть Oturma grubu – («сидільна група»)), меблі для сидіння.
Sandalye – крісло
Tabure – табурет
Yatak – ліжко
Dolap – шафа
Şifonyer – комод
Ayna – дзеркало
Halı – килим
Bozdolapı – холодильник
Ocak – плита
Elektrik Süpürgesi
- пилосос, а просто Süpürge
– віник
Турецькі граматичні часи, то такий же гемор як і у англійській і у
будь-якій іншій мові, вже перепрошую за відвертість.
Але є і хороша новина: якщо вже розібралися, то знайте: половина граматики
у вас у кишені і позору при розмові з носіями мови матимете значно менше. Ги.
Якщо є можливість, сходіть до викладача професійного хоча б на цю тему, то
прояснить багато, а з викладачем займе всього години 2-3. Але, якщо ви досить
дисципліновані, то, виевнена, здолаєте цю страшну химеру. Борітеся – поборите,
казав класик.
Отже. Почнім з того з в турецькій сучасній мові 5 простих часів, і кілька
складних. В складні вдаватися зараз не будемо, а от прості натаскаємо.
Отже:
·Теперішній
·Майбутній
·Аорист
·Минулий (буває
доконаний і недоконаний)
·Минулий неочевидний
Теперішній – нормальний собі
стандартний теперішній час. Події відбуваються зараз.
Майбутній – щось
відбуватиметься у майбутньому.
Аорист – гарне слово
таке, ммм)) а це всього навсього невизначений імперфект, а якшо геть
по-людськи, то дії відбуваçються у
теп/мин/майбутньому назагал, але не відомо коли конкретно. Наприклад: Я співаю (може зараз, а може я
взагалі круглосуточно співати люблю, шо сюсідям вуха заклада). Я
співав пісні (ніякої обставини часу нема і край, вот вам і
неопредєльонность, шо власне і є визначальною рисою для аористу). В цьому часі
також розрізняємо теперішній, минулий і майб.
Для прикладу сьогодні розберемося лише з теперішнім.
Минулий доконаний час – дія відбулася і забулася. Або ж не забулася, головне шо процес дії
закінчено.
Минулий недоконаний – дія відбувалася, може даже мусолилася, але завершитися їй була не судьба. Типу, як у школі: ти прочитав Захара Беркута? - ну я читааав.. Вот отакий то час.
Минулий неочевидний час. В цього часу теж купа гарних філологічних заковиристих назв, але мені подобається саме ця і от чому: дію, що відбувалася у минулому мовець сам-лічно не наблюдав, почув дзвін, як то кажуть. Цей час розпізнати легко-просто, бо тут при дієсловах є закінчення –miş, -mış, -muş, - müş.
Спершу провідміняємо кілька дієслів, а потім візьмемося коментувати в чім різниця при відмінюванні.
Ну, вйо.
Bilmek – Знати
Теп.ч.
Майб.ч
Аорист (теп)
Минулий
Мин.неочевид.
Док
Недок
Однина
Ben
Biliyorum
Bileceğim
Bilirim
Bidim
Biliyordum
Biliyormuşum
Sen
Biliyorsun
Bileceksin
Bilirsin
Bildin
Biliyordun
Biliyormuşsun
O
Biliyor
Bilecek
Bilir
Bildi
Biliyordu
Biliyormuş
Множина
Biz
Biliyoruz
Bileceğiz
Biliriz
Bildik
Biliyorduk
Biliyormuşuz
Siz
Biliyorsunuz
Bileceksiniz
Bilirsiniz
Bildiniz
Biliyordunuz
Biliyormuşsunuz
Onlar
Biliyorlar
Bilecekler
Bilirler
Bildiler
Biliyorlardı
Biliyormuşlar
Sevmek - любити
Теп.ч.
Майб.ч
Аорист
Минулий
Мин.неочевид.
Док
Недок
Однина
Ben
Seviyorum
Seveceğim
Severim
Sevdim
Seviyordum
Seviyormuşum
Sen
Seviyorsun
Seveceksin
Seversin
Sevdin
Seviyordun
Seviyormuşsun
O
Seviyor
Sevecek
Sever
Sevdi
Seviyordu
Seviyormuş
Множина
Biz
Seviyoruz
Seveceğiz
Severiz
Sevdik
Seviyorduk
Seviyormuşuz
Siz
Seviyorsunuz
Seveceksiniz
Seversiniz
Sevdiniz
Seviyordunuz
Seviyormuşsunuz
Onlar
Seviyorlar
Sevecekler
Severler
Sevdiler
Seviyorlardı
Seviyormuşlar
Okumak - Читати
Теп.ч.
Майб.ч
Аорист
Минулий
Мин.неочевид.
Док
Недок
Однина
Ben
Okuyorum
Okucağım
Okurum
Okudum
Okuyordum
Okuyormuşum
Sen
Okuyorsun
Okucaksın
Okursun
Okudun
Okuyordun
Okuyormuşsun
O
Okuyor
Okucak
Okur
Okudu
Okuyordu
Okuyormuş
Множина
Biz
Okuyoruz
Okucağız
Okuruz
Okuduk
Okuyorduk
Okuyormuşuz
Siz
Okuyorsunuz
Okucaksınız
Okursunuz
Okudunuz
Okuyordunuz
Okuyormuşsunuz
Onlar
Okuyorlar
Okucaklar
Okurlar
Okudular
Okuyorlardı
Okuyormuşlar
Прошу вас, перепишіть все оце діло, шоб мені обідно не було))
Трошка про особливості перекладу отого минулого неочевидного. Наприклад візьмемо простеньке
Ben bunu biliyormuşum ama hatırlayamadım – Я це знав, але не міг пригадати. ЗНАВ - але от інформація точно не випливла у потрібний момент, колись знав.
-Mustafa ne yapıyor? (Що робить Мустафа?)
-Okuyormuş (Він читав. Тобто він казав, що читатиме і мабуть і зараз читає. Але на власні очі я цього не видів. А може зовсім не читає, просто бреше як дише))
Або ще трошки про переклад Аористу того загадочного.
Ben hep okurum – Я все читаю (тобто весь час, протягом довгого часу)
Dondurma aldım. Sever misin? – Я купив/-ла морозиво. Ти любиш? (в сенсі, тобі подобається морозиво? Ти завжди любив, любиш і будеш його любити?))
Yeni kitapları aldım bugün. Akşam okuruz – Купила нові книжки сьогодні. Ввечері почитаємо.
І наостанок про граматичне відмінювання дієслів. В турецькій дієслівні форми утворюються за простою формулою
Корінь дієслова (незмінний)
Суфікс часу (для кожного часу окремий)
Особове закінчення (для Я – закінчення одне, для ВОНИ – інше)
Наприклад, маємо дієслово Yapmak – робити.
Корінь незмінний YAP + додамо суфікс минулого доконаного часу –t- i особове закінчення першої особи однини, себто для займенника Я – ım. Що вийшло? YAPTIM – зробив.
Коли це дієслово заперечне то формула така:
Корінь дієслова (незмінний)
Заперечний суфікс –mu-, -mü-, -mı-, -mü-
Суфікс часу
Особове закінчення
Візьмемо те ж саме YAPMAK.
YAP + MA (заперечний суфікс) – d – (м-да, не –t-, але ми ж пам¢ятаємо про найнайхарактернішу рису турецької мови – гармонію голосних і приголосних?) + -IN- (для разнобразія, підставимо суфікс для ТИ)
